Чим більше я захоплююсь тобою,
Тим більше бачу різних таємниць.
Неначе заблукав і йду імлою,
Немов себе утратив до дрібниць.
І в той же час, знайшов себе так швидко,
Що навіть не збагнув коли і де.
Несе до тебе невгамовний вихор,
Хто знає, може поєднає десь.
Слова мої та мелодійність гарну,
З теплом чуттів, які у мене є.
Можливо вийде лірика гітарна,
Ймовірно щастя тихо обів’є.
Прорісши буйно щедрим цвітом сяйним,
Крізь серце в серце, до верхів’я мрій.
Втамую спрагу дійством життєдайним,
Віддавши душу неймовірній грі.
22:08, 01.06.2018 рік.
Зображення: http://md-eksperiment.org