Володимир Висоцький «Мишко Шифман»
Мишко Шифман – голова,
В нього передбачення.
«Що ми бачили, овва,
Окрім телебачення?
Конкурс знову в Сопоті
Аж до божевіль…
Ну, а різній голоті
Треба в Ізраїль».
Мишко також розповів
По дорозі в Мньовники:
«Голду Мейєр раз зловив,
Й запалали вогники»
І такого ж бо набрехав
Різного красиво, -
Що ледь бранцем я не став
Того Тель-Авіву!
Був тверезим як в той час,
(Я ж бо не обманюю),
Про Моше Даяна враз
Нагадав я манію:
«Агресивний, бестія,
Наче фараон.
Ну, а де агресія,
Нам буть не резон!»
Мишка ледь «не стрів Кіндрат»,
Як було все випито.
Каже, що єврейський брат
Вигнав нас з Єгипеду!
І приниження ось це
Нам не до вподоби,
Про ганьбу приплів слівце,
Те, що не «від бога»!
Каже: «Ти ж бо, не тюхтій,
Треба буть в компанії.
Ти - друган мій головний,
Ще з часів Писанія!
Підем, як паломники,
Ті, що бачать ціль.
Нащо ті нам Мньовники?
Їдем в Ізраїль!»
Відповів я: «Ось те на!
Глянь-но на лице,
Руський я по паспорту,
Знаєш же про це!?
Тільки руські є в рідні,
Прадід мій Самарін…
Й стати родичем мені
Міг лише татарин!»
Ти Мишка не зачіпай
Про свій рід ідеями,
В нього рідних – аж за край,
Що були євреями,
Паралітик дід лежить,
Як монах у скиті…
А у нас – антисеміт
На антисеміті!
Мишко – лікар вмить затих,
В Ізраїлі – море їх,
Гінекологів одних,
Як полів незораних,
Зубним лікарям – табу,
Видно було видано.
Де зубів знайти йому?
Буде безробітним він!
Як почав Мишко кричать:
«Віза, чи ж бо ванная?
Їдьмо море споглядать
Ізраїлєваннеє.
Сум побачив у очах,
Й стало його шкода.
Квасу навернув баняк,
Відповів я: «Згода!»
… Був у черги «хвіст» довгим,
Все пройшло, як в казочці:
Мишку там сказали: «Ні!»,
А мені : «Будь ласочка!»
Він кричав: «Це помилка,
Адже я – єврей!»
А йому змістовно так:
«Вийди із дверей!»
Є питаннячко одне,
Хто ж ці кляті вороги,
Що пустили лиш мене,
В ту прекрасну сторону?
Життя в мене – красота!
Мишко – п’є триклятую…
Каже, що «Графа» не та
В нього, звісно ж, п’ятая!
- Переклад Володимира Туленка
https://www.youtube.com/watch?v=DRjlvauFUsw
*****
Владимир Высоцкий «Мишка Шифман»
Мишка Шифман башковит,
у него - предвиденье.
«Что мы видим, - говорит, -
кроме телевиденья?
Смотришь конкурс в Сопоте
и глотаешь пыль,
а кого ни попадя
пускают в Израи;ль».
Мишка также сообщил
по дороге в Мнёвники:
«Голду Меир я словил
в радиоприёмнике».
И такое рассказал,
до того красиво, -
я чуть было не попал
в лапы Тель-Авива!
Я сперва-то был не пьян,
возразил два раза я!
Говорю: «Моше Даян -
стерва одноглазая.
Агрессивный, бестия,
чисто фараон!
Ну, а где агрессия -
там мне - не резон».
Мишка тут же впал в экстаз
после литры выпитой,
говорит: «Они же нас
выгнали с Египета!
Оскорбления простить
не могу такого,
я позор желаю смыть -
с Рождества Христова!»
Мишка взял меня за грудь:
«Мне нужна компания!
Мы ж с тобой не как-нибудь -
«здравствуй - до свидания»...
Побредем, паломники,
чувства придавив.
Хрена ли нам Мнёвники?
Едем в Тель-Авив!»
Я сказал: «Я вот он весь!
Ты же меня спас в порту!
Но одна загвоздка есть:
русский я по паспорту.
Только русские в родне,
прадед мой - Самарин...
Если кто и влез ко мне,
так и тот - татарин».
Мишку Шифмана не трожь,
с Мишкой - прочь сомнения!
У него - евреи сплошь
в каждом поколении.
Дед параличом разбит -
бывший врач-вредитель;
у меня ж - антисемит
на антисемите...
Мишка - врач, он вдруг затих:
в Израи;ле бездна их.
Гинекологов одних -
как собак нерезаных;
нет зубным врачам пути, -
слишком много просится.
Где ж на всех зубов найти?
Значит, безработица.
Мишка мой кричит: «К чертям!
Виза - или ванная!
Едем, Коля, море там
Израилеванное...»
Видя Мишкину тоску -
а он с тоски опасный, -
я еще хлебнул кваску
и сказал: «Согласный».
...Хвост огромный в кабинет
из людей, пожалуй, ста.
Мишке там сказали «нет»,
ну, а мне - «пожалуйста».
Он кричал: «Ошибка тут!
Это я еврей!»
А ему: «Не шибко тут,
выйди из дверей...»
Мишку мучает вопрос:
кто тут враг таинственный?
А ответ ужасно прост,
и ответ единственный.
Я в порядке, тьфу-тьфу-тьфу, -
Мишка пьет проклятую.
Говорит, что за графу
не пустили пятую...