Кирил Христов
ЖУРАВЛІ
Сходять із неба на берег морський журавлі,
збившись ключем, линуть знову увись від землі.
Тануть вони за туманами гір і полів,
ключ за ключем – вдалині вже нема журавлів.
Шлях випада їм тяжкий – і охоплює щем:
скільки кружляти над морем безмежним іще!
Скільки ще, скільки ще крилля зітре переліт –
з шляху збиватиме морок чи сонячний світ...
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Кирил Христов
ЖЕРАВИ
Спускат се жерави, кацат на морския бряг,
и, насъбрани на орляци, дигат се пак.
Чезнат нататък в омара полета, гори,
брягове морски – и орляк след орляк се скри.
Дълъг безкрайно и мъчен е техният път:
колко ли дена така над море ще летят!
Ще се прекършат там много, о, много крила –
пътят във блясък объркали, или във мъгла.