День закінчується знов,
Бачу сон той про любов,
Тих птахів, що наче сніг
Пролітають над усіх...
Майже стримую той час,
Де була розмова в нас,
Де слова неначе пісня
Пропливали водночас.
Вже за вікнами дощить,
Вітер виє, мов гарчить,
Та не може непогода
Теплу душу застудить.
Очі бачать тебе скрізь,
Руки прагнуть - доторкнись,
Губи шепчуть тихо-тихо:
"Хоч на миг ще залишись..."
02.11.2017 р.