А ти чекай, чекай ту теплу днину,
пірнай у дощ, змивай пилини зла.
Хай, вітер дме, як завше, тобі в спину,
А мед збере господарка-бджола…
і вип'ємо п'янкого іван-чаю
/ до речі/ в ньому чари тих ночей,
які, повір, від себе теж ховаю,
бо в них тремтить тепло твоїх очей,
та навпіл сліз і сміху… в снах дрімоти
твоє «кохаю» пташкою кружля,
у вир відносить той бажаний дотик
і геть, з-під ніг, іде тверда земля…
*****
Ты жди, конечно, жди тепло с долины,
Ныряя в дождь, смывай пылинки зла.
Пусть, подгоняя, ветер дует в спину,
Мёд соберёт хозяюшка-пчела…
Мы изопьём хмельного иван-чая,
В нем /кстати/ чары сказочных ночей,
Которые я прячу, отмечая,
Что в них дрожит тепло твоих очей,
Где поровну слезы твоей и смеха,
Где птицею «люблю» кружит не зря,
Где чёткое туше – призывы эха,
Где, из-под ног, в Тартар летит земля …
05.06 – 08.06.2018