Маестро дощ нам грав свою мелодію,
А люд радів й йому аплодував.
Краплини землю цілували ніжним дотиком,
А спраглий лист обійми відкривав.
Який-то ранок був сьогодні, Господи!
Сухі раділи зЕмлі і серця!
Цей дощ рясний, нам з неба щедро посланий,
Явив турботу і любов Творця.
Він не забув про нас, людей, ніскілечки.
У Господа для всього є свій час.
Коли нема дощу- не треба гніватись,
Бо пам'ятає наш Творець про нас.
Він знає Сам, коли і що нам дати,
Та хоче мати Він зв'язок з людьми,
Бо люблячий у нас із вами Батько
Й чекає спілкування Він з дітьми.
Ми теж батьки і можем зрозуміти
Це серце любляче Небесного Отця.
Ми теж чекаєм, щоб звертались діти.
А Бог - наш Батько і тому чекав,
Чекав молитв з подякою від серця
За все, що Він з турботою створив:
За цю прекрасну, дану нам планету,
Нас на якій із вами поселив.
Щоб вдень яскраво було - дав нам сонце,
Для ночі місяць в небі почепив.
Його рука розставила всі зорі,
Що погляд наш полонять угорі.
За те, що все буяє чудо-цвітом,
За квітів жар і диво-аромат,
За спів пташок, обійми ніжні вітру,
За день і ніч, за дощ і снігопад.
За врожАї, за хліб і що до хліба,
За одяг, за взуття, м'яку кровать.
За сім'ї наші і за рідних діток.
Так, є за що Його нам прославлять!
Бо все -любов і Батьківська турбота
(Він дощ дає для добрих і для злих).
Й чекає, що прославлять люди Бога
За те, що Він піклується про них.
...Маестро дощ нам вигравав мелодію,
Краплинки відбивали вправно такт.
То Божа милість зранку з неба сходила
І оновилась в цьому дні для нас!