Щаслива мить, коли завжди удвох,
То подарунок, що дає нам Бог,
Коли радієш і коли болить,
Коли він поруч тебе знову спить.
І притулившись відчуваєш світ,
Захищена з ним від всіляких бід.
Бо поруч є надійне те плече,
Воно зігріє і не обпіче.
З ним вечір, ранок, день, усе життя,
Він чоловік, він вже твоє дитя.
Піклуєшся про нього, ним живеш,
Це спражнє щастя, іншого не ждеш.