Біля ставу зозуля кувала
Раз за разом, весь час без упину,
Дівка парубка причарувала,
Він без неї не може й хвилину.
Стан гнучкий, молода, чорноброва,
Очі сяють, вуста пломеніють,
Ніжна, пристрасна і гонорова,
Всі під поглядом ніяковіють.
Ой, ви чари, звабливі дівочі,
Розтривожили хлопцеві душу,
Впали в серденько карії очі,
Каже: « Бути з тобою я мушу!».
Як же солодко серденько б`ється,
Як же хочеться з вуст тих напитись!
А дівчина жартує й сміється,
І нема куди парубку дітись…
10.06.2018 Г.