Глянь, за обрій скотилося сонце,
Скоро зіроньки в небі засяють,
Зазирне срібний місяць в віконце,
Чи ж усі вже спочити лягають?
Зовсім тихо навкруг, ні шелЕсне,
Мирно дихає втомлена річка,
Знову в пам`яті образ воскресне
Що теплом зігріває мов свічка…
Сестро-ніченько, чуєш, благаю
Сном цілющим мене обійми ти,
Заколишиш мене ти, я знаю
І підкажеш, як в щасті прожити.