The end

Ева Сокол 2
А на "слабО" мене не треба...
мені - "слабО"...
земля осіння... зимнє небо...
або - або...
я доста звідала усьОго,-
все прах і тлін...
я чула Сатану і Бога -
набат і дзвін...
зносИла пристрасті, мов шати,
гріхи знеслА...
любила з німбом і рогатих,
й одна була...
і сум, і радість відбуЯли,-
і ніц нема...
горнусь в пухнасте покривало,-
лиха зима...
Владнать свої нагальні справи
й на Божий Суд,
у чергу правих і лукавих,
святих й приблуд.