Що лишилось мені,
Подорожня сума і окрайок?
І дороги сумна полоса.
Як і всі не спішив,
Бо це шлях не до раю.
Та й Пегас зачекався вівса.
Світ наповнився злом
Весь, по вінця.
І по вуха ми в ньому давно.
Совість всю, що була –
За червінця.
І чужинцям своє – золотеє руно.
З сумом , з біллю на нас
Наші предки.
І земля від образи гуде.
Із подвір*я тікають лелеки,
Де на чорне говорять –святе.
Що лишилось мені?
Та от, майже нічого,
А в сумі навіть вітру нема…
Шлях один і до болю, і Бога
Тільки шляху початок: корчма.