Словно свежий ветер прилетел-
Женщина вошла и улыбнулась!
И на миг в душевной темноте
Светлая надежда встрепенулась...
Люди улыбались ей легко
И к теплу протягивали руки,
Выпив, как парное молоко,
Голоса чарующего звуки..
От неё...какой-то добрый свет...
А улыбка...впрямь неповторима!
Необыкновенная? Да нет...
Влюблена! И видит Бог-любима...
перевод Веры Бондаренко
Ніби свіжий вітер прилетів –
Жіночка зайшла і посміхнулась!
І на мить в душевній темноті
Знов надія світла стрепенулась…
Люди посміхались легко їй
До тепла простягували руки,
Випивши солодкий той напій
Голосу її чарівні звуки.
Бо від неї добре лине світло …
Посмішка і справді чарівлива
Надзвичайна ? Ні ,розквітла
Бо закохана і бачить Бог - щаслива.