Счастливое одиночество

Алексей Леонидович Сумелиди
От пут цивилизации
избавиться решив,
я тропкой, что за станцией,
на волю поспешил.
Иду лишь час; до города
пока недалеко,
но на душе - так здорово,
на сердце - так легко!
Реклама, смог и "рацио"
остались за спиной.
Ура-а-а!!! Цивилизация
не гонится за мной!
Стрекочут здесь кузнечики
и роща шелестит,
и заводь тихой речки
приветливо блестит;
здесь - трав благоухание,
здесь - щебет божьих птах
о чуде мироздания
гласят не впопыхах.
И мне, как птице, хочется
запеть - и я пою
о счастье одиночества,
когда оно - в раю!



***************************************************

это же стихотворение в переводе на белорусский язык


Шчаслівая адзінота    
 

Ад пут цывілізацыі
пазбавіцца рашыў,
я сцяжынкай, што за станцыяй,
на волю паспяшыў.
Іду адной гадзінаю; да горада
тут недалёка,
а на душы - так выдатна так,
на сэрцы - так жа лёгка!
Рэклама, смог і "раціо"
засталіся за спіной.
Ура-а-а!!! Цывілізацыя
не гоніцца за мной!
Тут цвыркаюць і конікі
і гай ўвесь шамаціць,
і затока ціхай рэчачкі
так ветліва блішчыць;
тут - травы духмянасць,
тут - ціўкат божых птах
пра цуд светабудовы
абвяшчаюць не ў прыпах. 
І мне, як птушцы, жадаецца
заспяваць - і я спяваю
пра шчасце адзіноты,
калі яно - у раю!   


              Перевёл Максим Троянович