І знов ганьба, і знов зненАцька.
Мамона мріє про війну.
Хто жив навпомацки, без щастя,
Той на майдан і дрімонув
Міняти шило на " еліти ".
Мотузка з милом посіпак.
Чи заздрість до Європи ситой* ?
Чи гідність? чи бабло?
ще б пак;
Хотілось в лави, не на шати.
Хто має світ, хто гне горбА.
Але не вийшло стати штатом,
Хіба колонієй...
Хіба
Сепаратисти це не влада?
Хто відокремився?- вона.
Чи перемога там, чи зрада;
Вже байдуже...
Кому війна,
А мародерам- мати рідна.
Свідомий Швондер, нац-партком.
Погано животіти бідним,
Погано...
ліпше- жебраком.
Тож начувайся, хто не хавав
Печеньки; геть, хто не скакав.
Смерть ворогам! героям слава!
НенАвисть буцімто палкА;
Але якась залежна, штучна.
Рука Кремля? бал сатани?
І знов " стучать ", і знову " сУчить ",
Але на мові, ми ж пани...
*Нагодованной- ( з кулебівського суржику )