Серед неправд я вибираю схожу
На тінь, що йде за мною крок у крок.
Чорнильну пляму, смислу не тотожну,
Що виборола місце поміж строк.
Вона на мене схожа, як дві каплі -
Ввібрала кожен порух кожну мить.
В життєвому нещирому спектаклі,
Вона одна - чорніючи мовчить.
Відбиток правди - змінює свій контур,
Існує - а, можливо, натякає
На того, хто прийде з-за горизонту -
І стане - найреальнішим з реалій.
Можливо, помилився передвісник -
І чорна тінь, страшенна, як гора.
Не схожа на того, хто йде зумисне -
На ви - чорнобородий, як мара.
Коротка тінь іде поперед того,
Хто не завжди безпечний - і шановний.
Вона лише як подив, - зводить брови,
Коли постане хижий завойовник.
Лягає тінь на землю чорним слідом -
І тягнеться за мною, таючи,
Неначе штрих вогненного боліду
Яскравий хоровод моїх личин.