На http://www.stihi.ru/2018/06/09/8211
О, мой вовек Непостижимый!
Тебя коснуться вожделею…
Желая так неукротимо,
Соблазн в душе своей лелею…
О, как любить Тебя, не видя,
Не лицезреть Твои колени!
Молить всегда Твоей эгиды,
Но не склонить главу смиренно
К Твоим ногам?! Пусть ожидает
Меня Тартар за грех желаний!
Но с упоением кидаю
Цветы любви, цветы мечтаний
Тебе, мой Бог… Я свято верю:
С грехом не свяжешь слабость тела!
На том стою пред Храма дверью –
Всё разглядеть душой сумела.
17.06.2018
О, незбагненно Незбагненний ! -
Торкнутися Тебе бажаю...
І це хотіння навіжене
Мене спокусливо вражає...
Та й як невидиме любити,
Не бачити Твої коліна,
Поклони - лиш іконі бити,
А не схилятися уклінно
Перед Самим ?! Хай пекло світить
За ті думки, за ті бажання,
Одначе кидатиму квіти
Мого мрійливого кохання
До ніг Твоїх...І не безбожна
Та незборима плоті вдача -
Ісус...з гріхом не ототожнить -
Все - навзаєм... Я - серцем бачу...