У полі навіть хмари вільні-
Не те, що в місті чи в селі,
Бо суєта людська неспинна
Дістала й неба від землі.
А в полі спокій - вітер віє,
Хмарки танцюють танець свій.
І колос набирає сили,
Й пташки свій звершують політ.
Тут мир і тиша бездоганні,
Тут насолода для душі:
Дивись на небо первозданне,
Молись, радій, пиши вірші...