Я плекаю ще віру
У ті мрії далекі
Про кохання й довіру,
Що несли нам лелеки…
Тож не так і важливо
Є хороми чи хата –
Головне, що ти жива
І душею багата.
Головне, що кохаєш,
А не мрієш про владу.
Все, що треба, ти маєш
І не віриш у зраду.
Знаю, ти не ревнива,
Віриш також у Бога,
Та життя – як та нива:
То печаль, то тривога,
Далі ж буде й надія
І любов та кохання,
Бо душа наша мріє
Не про біль і страждання.
Тож, плекаю я віру,
Що в краї ці далекі
Принесуть за довіру
Нам й онуків лелеки…