Я вдячний матері і долі,
Що в світ прийшов із небуття.
Любові вчився я поволі
У кожну мить свого життя.
Любові до всього живого,
До свого краю, до людей.
У цій любові бачив Бога
І сутність праведних ідей.
Чи справедлива та є віра,
Якщо за неї сієш смерть?
То цілковита є зневіра,
Душі твоєї згуба вщерть.
І справа у тобі самому,
Як уявляєш сам себе…
Любов сама долає втому.
Хто тільки сили їй дає,
Щоби не заздрити нікому
І вдовольнитись тим, що є?
Наш світ - це Рай, живеш в якому.
І тільки Зло усе псує!
20.06.2018 р.