Полякали

Алла Фликинштейн
Три подруги горювали:
-Що ото робить?
Їх кохані запивали...
Як їх відучить?

Вже й просили, і благали,
що грошей нема.
Ті не пити обіцяли -
та усе дарма!

І не кинуть-бо ніколи,
бісові сини!
- Може, ми  їх полякаєм?
Вип*єм, як вони?

...Обсудили план. У барі
узяли "товар".
- Де засядем?
- А давайте - на міський цвинтАр!

Там у тиші на горбочку
всілися рядком,
*Горобину* розпивали
тихим вечірком.

Допилися - що наразі
годі й закусить!
Між могилками уклались
і поснули вмить!

...Спозаранку позбігались
їх чоловікм -
Ніч страждали, хвилювались,
як колись жінкИ.

Якісь тихі, отупілі,
переляк в очах.
Губи сині, лиця білі...
Що-то робить страх!

Петя каже: *Моя п*яна
приповзла вночі!
Вся пожмакана, порвана
блузка на плечі.

Не сказала, де *киряла*,
як я не питав!
Стопроцентно - загуляла!*-
Сумно проказав.

- Моя теж прилізла п*яна -
це вже не секрет.
У одній руці  банани,
у другій - букет.

Видно, точно - загуляла!*-
бідкався Василь.-
Зараз - спить,
Бо ж ніч *бухала*...
Біс її просив!*

- А мені,- зітхає третій, -
хоч стрибай у вир!
Бо дружина загуляла,
як бездомний звір!

Вже під ранок чую- преться.
П*яна та чудна.
А із рота - так і ллється
лайка відбірнА!

У руках - букет та вази...
Перша - то кришталь,
Друга - я помітив зразу! -
точений  дюраль.

На грудях - вінок шикарний
з квітів та трави.
А на стрічці золотиться
напис  * ВІД  БРАТВИ !*.

           А.Я.