Алла Марченко. Дырочка. Рус. Бел

Максим Троянович
У газгольдера бедные кошечки среди ночи устроили бунт,
в кухне дырочка в тюлевой шторочке - это мой
                наблюдательный пункт.

Вот почищу сейчас носопырочку, и чихну, ну хотя бы разок,
ни за что не заштопаю дырочку,
                это мой самый лучший глазок.

У кого есть копеечка лишняя, кто явился в котором часу,
всё прекрасно и вижу и слышу я,
                всех в амбарную книгу внесу.

Как же я не люблю понедельники,
                в них всегда несусветная чушь,
а вокруг дураки и бездельники,
                да ещё и ворюги к тому ж.

Почему-то мне нравятся вторники,
                заношу их в особенный ряд,
в придорожных кустах алкоголики
                о секретных вещах говорят.

Хороши и субботы и пятницы, в них какой-то домашний уют,
редковато, но всякие пьяницы соловьями душевно поют.

Если вдруг кто-то пришлый с залысиной,
                приглядеться решит к гаражу,
участковому устно и письменно, как положено всё доложу.

Суд решит, в каких именно папочках
                им состав преступленья искать,
всех видала в гробу в белых тапочках,
                из засады меня не достать.

О злодействах пишу под копирочку,
                день и ночь за порядком слежу,               
что нарочно проделала дырочку никогда никому не скажу,
 а никому не скажу.




Дзірачка
 
Ў газгольдара бедныя котачкі сярод ночы ўладкоўвалі бунт,
у кухні дзірачка ў цюлевай шторачке - гэта мой
                наглядальны пункт.

Вось пачышчу цяпер насапырачку і чыхну, ну хоць бы разок,
ні завошта не зацырую дзірачку,
                месца  лепшае тут дзеля вок.

У каго ёсць капейчына лішняя, хто з'явіўся ў якім гадзіны,
усё выдатна і бачу і чую я,
                усіх у свірнае кнізе пакіну.

Як жа я не люблю панядзелкі,
                у іх заўсёды несусветная лухта,
а вакол толькі дурні, лайдакі,
                ды яшчэ і зладзюгі - слата.

Чамусь  падабаюцца мне аўторкі,
                заношу іх у асаблівую каламуць,
у прыдарожных кустах алкаголікі
                пра сакрэтныя рэчы баюць.

Добрыя і суботы і пятніцы, у іх нейкая хатняя выгода,
радкавата, але ўсякія п'яніцы салаўямі спяваюць з нагоды.

Калі раптам хтось прышлы з залысінай новай
                прыгледзецца вырашыць да гаража,
участковаму вусна і пісьмова, як пакладзена дакладу, а як жа?

Суд вырашыць, у якіх менавіта папачках
                склад злачынства трэба шукаць,
усіх відала ў труне ў белых тэпціках,
                за засадай мяне не дастаць.

Пра ліхадзействы пішу пад  капірачку
                дзень і ноч за парадкам сачу,               
што знарок прарабіла я дзірачку ўжо нікому, бы што, не скажу.

   
 Перевёл Максим Троянович