Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
Поглянув той з-під лоба строго,
примружив очі враз ясні
і понадкушував нечуло
обидва яблука мерщій.
Ділить не хоче, промайнуло,
малюк смачний добуток свій.
Але хлопчина зиркнув знову
із-під своїх пухнатих вій
і, не говорячи ні слова,
мені простяг дарунок свій.
– Беріть оце, воно смачніше, –
спокійно вимовив малюк
і лише в цілковитій тиші
лунав сердець шалений стук…
Не поспішайте засудити
по перших проявах чогось,
навчити можуть навіть діти,
жаліти щоб не довелось!
10.07.2018