Одна я однiсiнька, милий

Вера Бондаренко-Михайлова
Спадають  бурштинові сльози,
Бо в душу ти сієш морозом.
Обпалюєш зморені крила…
Тебе ж не любити -  несила.

Холонуть і очі і вії,
А в серці буяють завії.
Відчалюю тихо в розлуку…
В теплі замерзають бо руки.

Любов вже полинула в ирій.
І небо завішено сірим.
Не кличеш,не маниш, не квилиш.
Одна я однісінька ,милий.