Романс середины лета...
Светлана Груздева
оригинал
http://www.stihi.ru/2011/07/15/7
Склонились ивы над рекой.
Берёзы светят белокоже.
Мы осознать порой не можем,
Как он божественен, покой...
А на воде – парад кругов,
Как оперение павлина.
Вода и небо в них едины…
И – отраженье берегов.
Печальна лира двух берез:
Пусть не в обнимку, хоть и схожи
Они корой, как общей кожей...
Но в небо тянутся поврозь!
Когда бы я была вольна
Тебя украсть на это лето,
Прильнула б робко до рассвета,
Как набежавшая волна…
Переклад Віри Бондаренко
Схилились верби вздовж ріки,
Берези сяють білошкіро.
Не усвідомлюючи, вірим,
Що божество це – на віки!
А на воді – парад із кіл,
Неначе пір'я павичеве.
Вода і небо в обручеві..
Розп’ятий берег – аж навпіл!..
Печальна ліра двох берез,
Що не в обнімку, хоч і схожі
Вони корою, спільне ложе, –
Окремо линуть до небес.
Коли б я вільною змогла
Тебе скрадати до світанку,
Хай на годину – наостанку…
Та хвиля б сильною була!..
Аватар автора Искренне благодарю за помощь и вдохновение