Не говори печальными глазами
То, что не могут вымолвить слова.
Так возникает нежность самозванная.
Так возникает грозовая тишина.
Ты сон ли мой, моя ли ты забава,
А может просто мыслей злая ворожба…
Какая между нами радуга стояла!
Какая пропасть между нами пролегла!
Я не скажу и в памяти – любимый.
И все-таки, однажды оглянись.
Шли две судьбы дорогами чужими.
На перепутье судеб обнялись.
оригинал:
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.