Сталин
Шесть звуков имя, звонкий клич трубы,
набеги волн в туман секущий камень–
смертям назло живые не рабы
ради него слились в одно сердцами.
Ты нас ведёшь к победам от побед
одолевая догмы, век и дали.
Ты наше знамя, оберег от бед,
взнесённый нами в небо столп из стали!
Шумит страда, светило вновь и вновь
встаёт для нас за далью голубою(*).
Тебе Отчизна шлёт сполна любовь,
твоей живая, полная тобою.
Жизнь стала краше, песни– веселей
народной, общей в том, кровавом пире–
твои дела, и Партии твоей,
и каждого из нас, потомков вихрей.
Как ночь прошла гражданская война–
уж созиданья дни как прежде годы.
Плоды даёт цветущая страна–
прими запев счастливого народа.
И да звучит он вдаль порыва масс,
трубе державной вторя яснозвонно.
Ты наш маяк, грядущего указ,
залог борьбы и слава миллионов.
перевод с украинского Терджимана Кырымлы
* аллюзия на петлюровское знамя,– прим. перев.
Сталін
Твоє ім’я, як сурми срібний звук,
В борні за день завжди ти перед нами.
Тебе до зір знесли мільйони рук,
Щоб ти сіяв, як прапор, над віками.
Ти нас ведеш, як вів колись давно
До перемог, скоривши час і далі.
Коли серця мільйонів злить в одно–
Твоє це серце буде, рідний Сталін!
Шумлять міста, і сонце знов і знов
Встає для нас за даллю голубою.
Тобі вітчизна шле свою любов,
Як кожне серце, сповнене тобою.
Цвіте мій край, як пісня у боях.
У світлі зір і у гаїв безжурі.
Це ти зробив– це партія твоя,
Це– кожний з нас, народжений для бурі.
Не марно, ні, боями край гримів–
Минули дні і злиднів і негоди.
У гуркоті заводів і ланів
Прийми цей спів щасливого народу.
Прийми його у сонячний цей час,
Щоб він гримів про тебе яснодзвонно.
Ти світиш нам, ведеш в майбутнє нас,
Віків маяк і слава міліонів.
Володимир Сосюра
1937 р.