Цикорій квітне
Цвіте цикорій кольором небес,
Жмутки у душу кидає снагИ.
Я так люблю це чудо із чудес, -
В народі то – Петрові батоги.
Яка краса! Неначе неба синь,
І кожна квітка – в душу загляда.
Нема, напевне, ліпшої краси,
Як вітер до пелюсток припада…
Як гасне рожі дикої вогонь,
Цикорій пахне й смолка золота…
Як роси п’ють волошки із долонь
Жаркого липня… - Музика свята…
Ну де краси ще стільки і чудес?
То тільки в Україні, де літА
Спивають синь з незайманих небес,
А сонце витирає їм вуста…