*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)
Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю.
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? –
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю...
*** (вольный перевод П.Голубкова)
Я утром голос горлицы люблю.
Скрип тормозов бессонного трамвая
Я забываю, напрочь забываю.
Я утром голос горлицы люблю.
А, может, мне мерещится в раю
Тот несказанный камертон природы,
Где ясны звезды и где тихи воды? -
Я утром голос горлицы люблю!
Скучаю я за странным воплем слова.
Всего народа веточкой терновой.
Горячий лоб к стеклу я «прилеплю».
Я утром голос горлицы люблю...