Шел дождь, осыпал серебром, бриллиантами
Взгрустнувшие ели и розы в саду.
Какими казались заморскими франтами
Вороны, кивавшие всем на ходу.
Они с воробьями померялись силами,
А кошка лениво смотрела на них.
На лестнице узкой с витыми перилами
Она отдыхала, уютен и тих
Жил дом, погруженный в дремоту счастливую.
Был «Белый налив» на столе как луна,
Хрустальная вазочка с синею сливою,
В фужерах по розовой капле вина.
И тонкие пальцы играли со струнами
Июльского вечера, ветра, дождя…
И мы целовались, печальными лунами
Смотрел на меня ты, в туман уходя…
Переклад на мову Валентини ЛИСИЧ:
Йшов дощ, обсипав сріблом та діамантами
Ялинки сумні і троянди в саду.
Якими здавались заморськими франтами
Ворони, що кланялись всім на ходу!
Вони з горобцями помірялись силами,
А кішка ліниво дивилась на них.
На сходах вузеньких з тонкими перилами
Весь день спочивала. І навіть затих
Дрімавший будинок з душею вразливою.
Лежав круглим місяцем "Білий налив",
Кришталь на столі з перестиглою сливою,
В фужерах вина краплі – свіжий розлив.
І пальці тонкі грали ніжно зі струнами
Липневого вечора, вітру, дощу...
І ми цілувались. З тривожними думами
Дививсь на мене ти... Не бійсь. Відпущу...
01.01.2019