Народ – це ораторія вселенська,
що вписується в той космічний хор,
перекричав що горе велетенське
і навіть той, страшний, голодомор.
Але ж і люд, що топчеться на ринку,
щоб затулити невгамовний рот,
продать чи з’їсти ласощів шкуринку,
це також, хоч зачумлений, народ.
Отож яка частина переважить
чи важіль занесе у свій город,
немов своє рішуче слово скаже,
таким і буде геть увесь народ.