Прийди!

Валентина Вересоцкая
Знайшла твого листа.
Вже вкотре знов читаю.
Минула осінь та.
А пам*ять не згасає.
Зірки вечірні.Небо.
Твої вуста гарячі.
Я не забула тебе!
Де бродиш ти юначе?
Мабуть вже згасли очі.
І побіліли скроні
Та в памяті дівочій
Твої міцні долоні
Такі вуста гарячі!
І поцілунки ніжні
Де бродиш мій козаче?
Ти відгукнись скоріше!
Пожовклий лист наперу
В конверті шелестить.
Я не забула тебе!
Прийди!Хоча б на мить.

Липень 2018.