Гортало сонце ранки над водою
І дарувало щастя нам буття
Кохались ми тим ранком із росою
Господь подарував кохання на життя
Втрачене кохання, приречена любов
Де знайти ті сили на посмішку знов
Приречене кохання, втрачена любов
Більше вже не чути вуст палких промов
Спопелило сонце вранішню росу
Я не йду до тебе. Щастя не несу
Забуваю голос і корчую біль
А з душі зникає божевілля хміль.
Гортались далі ранки над водою
І хтось зі щастям далі йшов в буття
А ми вже не кохалися з тобою
Ми повертались нарізно в життя
Втрачене кохання, приречена любов
Де знайти ті сили на посмішку знов
Приречене кохання, втрачена любов
Більше вже не чути вуст палких промов
5.08.2018