Не мій цей світ, знедолений я в ньому,
Неначе мертва й пересолена вода…
Поцупив хтось крилатий ноту сьому
І колір сьомий теж підступно не додав.
Натомість повно крайнощів всіляких,
Мінорність звуків між акордів маячні.
За роки так набридла чорна мряка,
Самотність дика, що дісталася мені.
Ще й ніч навколо розповзлась гнітюче,
Здирає шкіру вправно, мов завзятий кат.
Шукає думка відчайдушно ключик
До кращих висей, де літа душа прудка.
Та не знаходить, лізуть забобони,
Немов примар ординці, як на теє зло.
Не мій цей світ, він заживо хоронить
І серце й душу, подих та й усе єство.
21:17, 08.08.2018 рік.
Зображення: http://feelgood.ua