Открылась дверь, меня там ждали.
С тревогой ждали и любя.
Немного в яростной печали.
Тихонько скалку теребя.
Я знал, не прав, болтался ночью.
Но как же можно объяснить?
Что накатило, захотелось.
Мне в друг с самим собой побыть
Необходимо нам порою
Побыть в компании тишины.
И в одиночестве шагаем.
И ни в кого не влюблены.
То чувство мудрости щемящей.
Лишь ей принадлежим одной...
Да, пригубил... совсем не много.
И не хотел идти домой.
Не позвонил... и не другая.
Опять не вру... да не бухал!
Позволь мне лечь поспать, родная.
С тобой согласен...я нахал!
Георгий Мчедлидзе
перевод на украинский язык Аня Михеева
Відчинилися двері, на мене чекали.
В тривозі чекали і люблячи дуже.
I трохи у лютій, шаленій печалі.
Тихесенько мнучи качалку байдуже.
Я знав,що не правий,бовтався вночі.
Але як можна пояснити?
Що накатило, захотілося мені
Раптово із самим собою бути.
Подеколи нам необхідно
Побути у самісінький тиші.
На самоті крокуємо ми далі.
Ні в кого більше не закохані.
Щемливе мудрості чуття.
Лиш їй належимо одній…
Так, пригубив я… зовсім трохи.
Додому не бажав йти.
Я не дзвонив… та іншої нема.
Знов не брешу… я не бухав!
Дозволь мені лягти поспати, рідна.
З тобою згоден, заблукав!
картинка из интернета