Оригинал
http://www.stihi.ru/2018/08/18/4209
Вот и кончилось время покоса,
И незнойный июль миновал,
И повсюду в траве абрикосы:
Август ловко их с веток сорвал!
На подходе неспешная осень.
Обольщенья ей ведом секрет:
Осветлённые августом косы
Хной подкрасит, под синий берет.
И отпляшет не раз плясовую –
Под ветра хлябь листвою мостить...
И подпишет с зимой мировую,
Чтоб подольше у нас погостить.
А зима нас заманит ночлегом,
Расстилаясь постелью в глуши...
И уйдёт!.. Но оставит под снегом
Лист кленовый как символ души.
Переклад В.Бондаренко
Вже скінчився той час сінокосу,
Не спекотливий липень промчав,
Скрізь лежать у траві абрикоси:
Серпень вдало їх з гілок зірвав!
На підході нескваплива осінь,
Та що зваблення знає секрет:
Серпень висвітить їй довгі коси,
Трошки хни він додасть під берет.
Відтанцює не раз переплясом
Під нахабного вітру крутень...
І підпише тоді згоду з часом,
Гостювалося щоб день у день.
А зима на ночівлю запросить ,
Розстеляючи постіль з віршів...
І піде! ..тільки снігом заносить
Лист кленовий як символ душі.
За аватар и оригинал большое спасибо Светлане Груздевой