Совсем НЕ ВЫДУМАННАЯ история)))
Утро раннее, лето, вокзал и перрон,
Два билета в кармане у "дамы"...
*****
-- Мань, дивись, де наш п'ятий плацкартний вагон,
Та бистріше грузи "чемодани"...
-- Тань, біжу вже, біжу, та не можу скоріш,
Бачиш, скільки народу тут бродить?
Фух, доперла сумки', добре, що не в Париж,
А в столицю наш потяг "уходить"...
-- Мань, сідай, подивись -- осьо наші місця,
Та, сідай, бо ще люди заходять.
-- Пити хочу я, Тань, непомірна жара,
Кока-колу дістань, хай проходять...
-- Перелізуть крізь нас, ми з тобою худі,
А сумки хай стоять на проході,
Тю, і шо, що мішають всим поруч пройти,
Поїзди ще з комфортом не в моді...
*****
Поезд тронулся, ход набирает легко,
Разложились довольно подруги...
*****
-- Мань, чомусь так не хочу дивитись в вікно,
Можу вмерти, напевно, від скуки...
-- Тань, а в мене з собою насіння мішок,
Так давай поплюєм на підлогу,
-- Мань, ти шо, десь у сумці я клала кульок,
Ковбаса там із салом в дорогу...
-- Тань, скоріше шукай та давай поїмо,
Вже часа півтора, як не їли,
Кока-колою потім усе зап'ємо,
І тоді вже насіння "осилим"...
*****
Полчаса аромат колбасы утомлял,
Что в дорогу собрали "девчушки",
Наконец-то доели, а вот и вокзал,
Остановка, пойдут по ватрушки...
*****
-- Тань, побігли, стоїм тут хвилини зо дві,
Попоїли -- покурим і годі,
-- Мань, дивитись, в тебе дірка на заду в штанях,
Десь за щось зачепилась виходить?
-- Та, нічого страшного, вже вдома "зашью",
Сяду зараз, ніхто й не побаче,
Діставай "маслобійню" скоріше свою,
Бо ще їхати час -- от невдача...
*****
И подсолнечных масел витал аромат,
Тишина... только лузганье слышно,
Да по рельсам "летели" опять без преград,
Таня с Маней довольно в столицу...
*****
-- Телефон в тебе дзвонить, не чуєш, чи шо,
Відірвись від насіння, я прошу',
-- Так, Василь, зустрічай, прибуваєм у двох,
Відвезеш нас до дому -- та зможеш...
Так, валізи тяжкі, ну а що ж поробить,
Та, не хочу таксі -- економлю,
Манікюр ще потрібно на завтра зробить,
На городі так поралась довго...
-- Тань, бігом маслобійню усю загортай,
Через десять хвилин прибуваєм,
Куди кинуть сміття, ти мене не питай,
На столі тут залиш, трохи з краю...
*****
Поезд прибыл, подруги сошли на перрон,
Матерясь от количества сумок,
Принимай их столица, как "важных" персон,
Изобилием света и шума...
(Ника)
Август 2018