Раптово ззаді підкрадеться
Очі долонями прикриє
І нам відразу не вдається
Дізнатись, що тривожить сміє.
Ії нечутний крок м`який
Тихо наблизиться потроху,
Як дня прекрасного захід,
Як осені холодний подих.
Перший дзвінок, турботи мами,
Ряди однолітків і клас,
А нам здавались стариками
Десятикласники в той час.
Період молодості ранньої,
Сліди сердечних перших ран.
Здавалось - це парадоксально
Тридцятирічним старикам.
Пригадуєте, як сміялись
З весілля стариків суворих,
У п`ятдесят вони побрались,
А нам побачення - умора.
Старіть не можуть наші душі
Та віку відчувати кроки,
Лиш дзеркала до літ байдужі,
Та "Ви" прохожі, ненароком.
Старість по-своєму чарівна,
Тут фарби осені і тайна,
Дітям та літнім так потрібна,
Що казки люблять надзвичайно.
Вона дитинство наче, юність,
Не треба старості боятись,
Красою осені етюду
Можливо лише милуватись.