Знову на ніч ти дивишься огиду і яку-то жуть
навіть в думках не хочеш спати лягати
не боїшся що опівночі твої страхи оживуть
і тебе всю ніч будут уві сні вони лякати...
Місяць своїм світлом як вампір к тобі крадеться
навстіж вікна розкриті шторами швидше закривай
тобі в ліжку сховатися від нечісті прийдеться
і як оберегом простирадлом себе всю вкривай...
І зелені очі вже злипаються і ти долонями їх треш
вітер про кохання пісню ніжно хай тобі співає
і солодко руки під голову на автоматі собі ти кладеш
і провалюєшься в сновідіння і сама не вірячі-засинаєш...