О, ТЕАТР!* (Валентин Гафт)
О, Театр! Чем он так прельщает,
В нем умереть иной готов,
Как милосердно Бог прощает
Артистов, клоунов, шутов.
Зачем в святое мы играем,
На душу принимая грех,
Зачем мы сердце разрываем
За деньги, радость, за успех?
ПРИПЕВ:
Зачем кричим, зачем мы плачем,
Устраивая карнавал,
Кому-то говорим - удача,
Кому-то говорим - провал.
Что за профессия такая,
Уйдя со сцены, бывший маг,
Домой едва приковыляя,
Живет совсем, совсем не так.
ПРИПЕВ:
Не стыдно ль жизнь, судьбу чужую,
Нам представлять в своем лице.
Я мертв, но видно, что дышу я,
Убит и кланяюсь в конце.
Но вымысел нас погружает
Туда, где прячутся мечты,
Иллюзия опережает
Все то, во что не веришь ты.
ПРИПЕВ:
Жизнь коротка, как пьесы читка,
Но если веришь, будешь жить,
А театр - сладкая попытка
Вернуться, что-то изменить.
Остановить на миг мгновенье,
Потом увянуть, как цветок,
И возродиться вдохновеньем.
Играем! Разрешает Бог!
* См. аудиозапиь песни http://muzlostyle.ru/muzlo/.(.)
ТЕАТРЕ!.. (вільний переклад П.Голубкова)
Театре! Чим він залучає,
Хтось вмерти ладен в стінах тих.
Як милосердно Бог прощає
Артистів, клоунів своїх.
Навіщо в свято люди грають,
Приймають цей на душу гріх,
Навіщо серце розривають
За гроші, радість, успіх, сміх?
ПРИСПІВ:
Мить зупинивши десь на сцені,
Зів'янути, зробивши крок,
І відродитися натхненням.
То ж граймо! Дозволяє Бог!
Навіщо там кричать, чи плачуть,
Влаштовуючи карнавал,
Кому-то скажемо - удача,
Кому-то скажемо - провал.
Що за професія така є,
Піде зі сцени справжній маг,
Додому ледь дошкандибає,
І зовсім там живе не так.
ПРИСПІВ:
Мить зупинивши десь на сцені,
Зів'янути, зробивши крок,
І відродитися натхненням.
То ж граймо! Дозволяє Бог!
Чуже життя творять добряче
В своїй особі фахівці:
Той, мертвий - дихає одначе,
А вбитий - вклониться в кінці.
Ця вигадка нас піднімає
Туди, де мрії висоти,
Ілюзія випереджає
Все те, у що не віриш ти.
ПРИСПІВ:
Мить зупинивши десь на сцені,
Зів'янути, зробивши крок,
І відродитися натхненням.
То ж граймо! Дозволяє Бог!
Життя коротше читки п'єси,
Але, хто вірить – оживе.
Театр - це спроба політесу
Змінити світ на щось нове.
ПРИСПІВ:
Мить зупинивши десь на сцені,
Зів'янути, зробивши крок,
І відродитися натхненням.
То ж граймо! Дозволяє Бог!