.Відлунням пам"яті, промінчиком тепла
ти знов приходиш тихо в мої одинокі сни,
і в серці розквітає та яскравая весна,
в якій уже, на жаль, не поруч ти.
.Відлунням пам"яті, чарівним тим теплом
нагадуєш про себе вітра подихом,
всю ніжність фото твоє мені зберегло,
я знаю, поруч ти..Ніяким подивом
душа моя не стрепенеться уже знов,
тому що вірю чітко так та безкінечно
у те, що вічною вже є наша любов,
яка відлунням пам"яті в снах озоветься..
r810220