Недуг кохання лихоманкой
все спалює мене дотла.
Та марно я чекав на ганку
найкрашіх лікарів. Була
їх допомога недоречна.
Я намагався ліки сам
знайти для себе, тільки втечей
мене мій розум покарав.
Ні, більше я йому не вірю.
Напевно марив я тоді...
Я твердив в пристрастному вирі,
слова брехливі та брудні.
Я клявся, ти чиста - мов сніг,
та це брехня, ти чистий гріх!