МАРГАРИТА МЕТЕЛЕЦКАЯ
Питальнiсть
http://www.stihi.ru/2018/08/27/2470
-----------------------------------
Чи Ти кохаєш, Боже мій ? -
Я все нових шукаю свідчень...
І, не впадаючи у відчай,
Пасу отари ніжних мрій...
А літо знову промина
У стиглих яблуках серпневих...
І ластівок нема вже в Небі...
А є - невловлена вина,
Що так невиразно пишу
Тобі листи із почуттями?
І де ж чітка, нарешті, тяма -
Чи слід потрібний залишу ?
Чи виконаю Заповіт
Про силу справжньої Любові,
Що Зло перемага в двобої ?
Збираю в кошика приміт :
Хіба провісники тавра -
Цей дощик, спека, днина гожа ?
Хіба то все - не ласка Божа,
І "Білий Камінець"* - мара ?..
Глянь ! Казку серпень витіва,
В питальних танучи словах !...
* Білий камінь - вручали виправданому на Страшному Суді…
******************************
Меня Ты любишь ,Боже, да?..
Я вся вопрос и ожиданье...
В отчаяние не впадая,
Небесных грёз пасу стада...
Прошло и лето , как весна,
Уж август в яблоках , поспели...
И ласточки все улетели,
Но есть безмолвная вина,
Что так невнятно я пишу
С своими чувствами посланья...
И наконец, где пониманье?
Иль следует "отставить шум"?
Иль выполняю я завет
Об истинного чувства силе,
Что в поединке зло осилит?
Уже в корзине сто примет:
Вы, предсказатели тавра:
Жара, и дождик, день пригожий?
Ну, разве вы - не милость божья?
И "Белый Камень" тот - мираж?
Глядь! Сказку август затевает,
В словах недоумённых тая!...