Поглянути щиро помолитись

Людмила Дубищева
Поглянути і щиро помолитись,
Нехай полине у блакить вона,
Мені в кохані треба зупинитись,
Але без тебе так душа сумна.

Мені бракує погляду і слова,
Твого лиш слова, хай воно одне,
І я його повторювати буду знов й знову,
Щоб серденько моє не було так сумне.

Поглянути і щиро помолитись,
Блакиті за твоє життя, здоров*я,
Мені в кохані вже потрібно зупинитись,
Але тобі здаюсь без зайвих слів і боя.