http://www.stihi.ru/2018/08/27/2470
Ты любишь, Боже? – на вопрос
Ответ ищу в приметах всюду…
Отчаиваться? Нет, не буду –
Пасу отару нежных грёз…
А лето оставляет нам
Зной августовских яблок спелых,
И ласточек уж нет… Хотела б
Душой вослед… Гнетёт вина
Что в письмах чувственных к Тебе
Невыразительно всё. Впрочем,
Понять сердечко всё же хочет:
Их след оставить как в судьбе?..
И разве выполню Завет
Про силу истинной Любови,
Коль побеждает чаще злое?..
Попробуй тут искать примет:
Ужель то вестники беды –
И зной, и дождь, и день погожий?
Ужели то не ласка Божья?
А Белый Камень - лишь мечты?
Глянь! Август сказку затевал
Да всё в вопросах утопал!..
Оригинал
Чи Ти кохаєш, Боже мій? -
Я все нових шукаю свідчень...
І, не впадаючи у відчай,
Пасу отари ніжних мрій...
А літо знову промина
У стиглих яблуках серпневих...
І ластівок нема вже в Небі...
А є - невловлена вина,
Що так невиразно пишу
Тобі листи із почуттями?
І де ж чітка, нарешті, тяма -
Чи слід потрібний залишу?
Чи виконаю Заповіт
Про силу справжньої Любові,
Що Зло перемага в двобої?
Збираю в кошика приміт:
Хіба провісники тавра -
Цей дощик, спека, днина гожа?
Хіба то все - не ласка Божа,
І "Білий Камінець" - мара?..
Глянь! Казку серпень витіва,
В питальних танучи словах!..
*Білий камінь - вручали виправданому на Страшному Суді
Аватар со странички Маргариты Метелецкой