Як мало вже лишилось того часу

Як мало вже лишилось того часу,
Підуть батьки, підуть без вороття,
А ми, нажаль, їх цілували мало,
Батьки - це наше кращеє життя!

Не йдіть будьласко,залишиться трішки,
Навіщо поспішати у блакить?,
Ми забуваєм вас спіша за грішми,
Якщо йдете - то нас з собой візьміть.

Як мало вже лишилось того часу,
Як мало доброго дано тут на землі,
Як би ми зрозуміли це відразу,
Тоді б старі батьки не залишалися самі.