Минуле забули,
майбутнє не знали,
а що ж ви хотіли,
коли час втрачали.
А хто вам за вдачу
без здачі віддяче,
коли нетерпляче
весь час серце плаче.
І плаче, й сумує
за все те минуле,
коли всі відчули,
яке не забули.
І я з вами плачу,
коли все це бачу
коли серце плаче,
і те скоро втрачу.
Нас веде дорога
до Раю, до Бога,
туди де тиша, спокій,
туди, де всі мовчать,
та в кого сон глибокий,
не допоможе спокій
що б вийти в лан широкий
та ранок зустрічать