не знаю

я ж попрощалась , скаженіючи,
ще до свого  народження,
ховаючи сум'яття за рукав,
що витирає сльози,
душу жаліючи від слини осквернень твоїх впевнено,
так і жену в катівню твого вовка дикого,
бо я  його не знаю
ще від твого народження)