Кого тепер ти ось сюди поселиш,
Кому тут жити треба за оті "ує"?
А хлопців не повернеш, ні, вже не повернеш,
Ось тут земля твоя, тобі, твоє...
Блакиті очі плачуть бо все бачуть,
Невже тобі не соромно?...гидкий
І знову землю Українську крають, крають,
І, навіть у горі там, сонечко сумний.
А скільки треба вже отой людині,
Щоб жити добре, щоб усе було?
Ми створені з землі, також повернемось к "хатині",
Бо земля життя дало - час прийде і назад взяло.
Кого тепер ти ось сюди поселиш жити?,
Здійметься вся земля - кого почнем молити?!