Скоро школа звонок в клас,
Та не так як було в нас.
Тому хочу нагадати,
Ті далекі шістдесяті.
Ранок.. мати коло хати,
Десь вола петух, пора вставати.
Уже радіо кричить,
"На зарядку становись"
Вже машина під'їзжає,
Мати торбу собирає.
Ось і пісня знов лунає,
В полі норма всіх чекає.
Бабця в школу знов збирає,
Косу щільно заплітає.
Може плюнуть щей злегка,
Щоб тугіш була коса.
Розкажу про школу трішки,
Вам скажу це не горішки.
І скажу Вам для початку,
Начиналось все з зарядки.
Вів Григорович зарядку,
Виставляв всіх по порядку.
Опоздавших ставив рядом,
А високих десь із заду.
Був директор у нас Сакал,
Одівався він зі смаком.
Дуже гарний був мужчина,
Жаль забрала домовина.
Потім була в нас Інеса,
Строга була директриса.
То як гляне вже на нас,
Так боялись зайти в клас.
Все ходила та співала,
Та не було в ній вокала.
У вікна завжди стояла,
Може кого виглядала.
"Так! До дошки піде в нас"
На минуту завмер клас.
"Що робити?""Що казати?"
Буде гімн опять співати.
І поставить знову кіл,
Через той проклятий гімн.
Була руська Галка в нас,
Міг стояти цілий клас.
Виганяла всіх за двері,
І кричала:"Вы же твари"
Ми її за все прощали,
Бо давно людьми вже стали.
Може хто і вспомне з Вас,
Галку, що вела у руський клас.
Ще був класний керівник,
Була жінка, не мужик.
Хоч вона на нас кричала,
Та її ми поважали.
Ми її усі любили,
Класом у похід ходили.
Вона вміла всіх зібрати,
Нам була вона як мати.
Я б багато розказала,
Та уже писать ухляла.
Як сапали буряки,
Про сади і баштани.
Як збирали виноград,
Як попали в дощ і град.
Як котилися з гори,
Бо зламались тормози.
Як ходили на валки,
Та збирали колоски.
На току на кукурудзу,
Вечір..танці..коло Клубу.
А щоб скучно не бувало,
На лінійці всі стояли.
Всіх порфелі забирали,
За батьками посилали.
Боже! Як давно це все було,
Наче в казці чи в кіно.
Може хто і вспомне з Вас,
Коли йшов у шкільний клас.
Я лише розворушила,
Все що було щоб ожило!!!