Колись-то зіронька зірвалася з небес,
Я встигла загадати щіроє бажання,
Щоб ти був тільки мій, ти мій, увесь,
Щоб вже скінчилося те марноє чекання.
Вмить кольори перетворили світ,
Веселка брами відчиняє міцні,
Мені показує чарівний, новий світ,
Де не спіткаєм думки зайві, грішні.
Знов зіронька спроможна на дива,
Знов зіронька чекає поки вийду,
І я вже не така й і самотна,
Бо я побачила найкраще, у другому світу.